Сторінка психолога

Початок відвідування дошкільного закладу – це не тільки нові умови життя, діяльності, режиму та харчування, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов’язки. Це надзвичайно напружений період, який потребує від малюка активних психічних і фізичних форм пристосування.

Соціально – психологічна адаптація у різних дітей відбувається по – різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї родинних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері.

Головне, треба пам’ятати, що до 2-3 років у дитини немає досвіду спілкування з однолітками. У цьому віці дорослий виступає для дитини як партнер по грі, взірець для наслідування і задовольняє потребу дитини в доброзичливій увазі та співпраці.

Однолітки цього знати ще не можуть, оскільки самі потребують того самого. Тому дитина не може швидко адаптуватися до дошкільного закладу, оскільки сильно прив’язана до матері, і  її зникнення викликає бурхливий протест малюка, особливо, якщо він вразливий і емоційно чутливий.

Психологи вказують на такий парадокс: чим раніше дитина буде відвідувати дитячий садок, тим більше товариською вона буде настроєною надалі. Чим розвиненіший емоційний зв'язок з матір’ю, тим важче проходитиме адаптація. Тому, на час адаптації дитини важливо організувати співпрацю мами з вихователем.

Зазвичай дитина по – різному реагує на нову ситуацію, проте є певні загальні ознаки. Завжди нелегко звикають до дитячого садка єдині в сім’ї діти, особливо надмірно опікувані, залежні від матері, ті, що звикли до виняткової уваги, невпевнені в собі. Гірше за інших почуваються в дошкільних установах, діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дитячого садка.

Такій дитині потрібна постійна увага і підтримка з боку вихователя. Ускладнюючим чинником адаптації слід також назвати і конфлікти в сім’ї, нетовариськість батьків. Діти мимоволі засвоюють негативні риси батьків, що ускладнює їхні стосунки з однолітками. Вони поводяться невпевнено і нерішуче, багато хвилюються, сумніваються. Тому не можуть бути легко прийнятими в групі.

Вступ до співтовариства дітей, як показує досвід, легко переноситься дитиною, якщо вона до того часу вже звикла до контактів з дорослими і дітьми, що не належать до її сім’ї. Це допомагає малюкові швидше пристосуватися до людей і нових ситуацій.

Одразу ж відзначу, що в науці дитячий садок розглядається як позитивний чинник, що є важливим для повноцінного виховання. І з цим не можливо не погодитися. Виховання в колективі виробляє у малюка позитивні соціальні стереотипи поведінки – самостійність, увагу до оточуючих, готовність допомогти іншому, а головне здатність перебувати в колективі.

Але повна адаптація дитини завершується не раніше, ніж через 2-3 місяці. Увесь цей час виявляйте якомога більше терпеливості, уваги і доброзичливості до дитини, тісно співпрацюйте з вихователями. Дослухайтесь до їх порад, і результат потішить Вас.